Проблемні аспекти застосування Кримінального процесуального кодексу назвали на міжнародній конференції

У Києві відбулася міжнародна конференція "Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року: проблеми застосування та перспективи удосконалення", присвячена актуальним проблемам, які виникають під час застосування окремих положень КПК та можливим способам їх вирішення.

У Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності зараз на розгляді знаходиться чимало законопроектів, спрямованих на усунення виявлених проблемних питань та удосконалення КПК повідомив Андрій Кожем'якін.

У свою чергу, Генеральний прокурор Юрій Луценко зазначив, що за п’ять років застосування нового КПК, на практиці виявлено певні проблеми у його застосуванні.

Основна проблема, за його словами, стосується вимог щодо скасування так званої дослідчої перевірки, яка раніше існувала. 

Також він звернув увагу на проблему встановлення новим КПК особливості визначення підслідності, зокрема, між НАБУ, Генеральною прокуратурою України та іншими органами. Генпрокурор переконаний, що треба виписати більш точно, хто має право вирішувати спори про підслідність, і який порядок цього вирішення.

Луценко також зазначив, що скасування положень, які давали прокурору вищого рівня можливість витребовувати кримінальні провадження, запроваджені в новому КПК на практиці зробило практично неможливим реалізацію вищестоящим прокурором своїх законних повноважень. 

Практика застосування положень КПК, за словами Генпрокурора, засвідчила негативну тенденцію використання окремих його положень як інструмента ухилення від кримінального переслідування, передусім у справах про корупцію. Одним з найбільш уразливих в цьому аспекті виявився інститут застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, окремі елементи якого здебільшого мізерні розміри застави створили передумови для використання його з метою уникнення відповідальності.

Проблемні питання КПК також обтяжує невідповідність визначених у ньому повноважень прокуратури новим конституційним функціям. Насамперед КПК потребує приведення у відповідність статті 131-1 Конституції України, положення якої набрали чинність ще у вересні минулого року і визначають повноваження прокуратури. Відповідний законопроект вже близько року знаходиться на розгляді Верховної Ради і досі не ухвалений.

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності ще в червні цього року звернувся до Генеральної прокуратури з пропозицією створити спеціальну робочу групу, яка напрацювала б ряд пропозицій до змін КПК. Наказам Генерального прокурора така група була створена. До її складу входили в тому числі і представники Консультативної місії ЄС, науковці, співробітники структурних підрозділів центрального апарату Генеральної прокуратури, а також народні депутати. За результатами роботи було виявлено близько ста статей КПК, які потребують корегування. За результатами підготовлені зміни, які містяться в порівняльній таблиці з постатейним обґрунтуванням. Вони передані до Комітету. Зокрема, запропоновано такі ключові речі:

удосконалення норми про початок здійснення досудового розслідування, передбачивши, що відомості вносяться не пізніше 24 годин, але при повідомленні, яке містить достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

усунути випадки невиправданого виклику засуджених, пропонуючи їм можливість відеоконференції; 

реалізувати повноваження сторони обвинувачення у кримінальному провадженні з метою забезпечення можливості ефективного здійснення досудового розслідування, а саме: надати прокурору право відсторонювати слідчого за наявності передбачених підстав або в разі неефективності досудового розслідування також ініціювати питання про його дисциплінарну відповідальність. Наразі вказівки процесуального керівника часто не виконуються і жодних механізмів впливу на слідчих немає.

передбачити, що рішення про зміну слідчого підрозділу може бути прийнято керівником органу прокуратури тільки за наявності обґрунтованих для цього підстав;

уповноважити керівника органу досудового розслідування призначати іншого слідчого за умов відсторонення слідчого прокурора або власної ініціативи або притягувати його до дисциплінарної відповідальності;

визначити статус особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, а також її права та обов’язки, чого не має;

передбачити особливості відводу слідчого судді та удосконалити порядок розгляду цього питання аби уникнути сумнозвісних каруселей відводу, котрі забирають декілька діб задля уникнення прийняття будь-якого рішення у відведений законодавством термін;

спростити процедуру отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів на стадії досудового розслідування, наділивши прокурора відповідними повноваженнями;

установити правові підстави для проведення перевірок та ревізій в межах здійснення досудового розслідування;

уточнити підстави та порядок оскарження рішень дій чи бездіяльності стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.

Зазначені пропозиції в серпні були направлені до профільного комітету. Зараз створена робоча група в самому комітеті, яка узагальнює ці пропозиції.

Особливі очікування Генеральний прокурор покладає на остаточне прийняття Закону «Про кримінальні проступки». 

Заступник Міністра внутрішніх справ Вадим Троян у виступі поінформував про нову стратегію реформування Міністерства внутрішніх справ, зокрема, реформування у роботі слідчих і оперативних співробітників. Адже сьогодні слідчий МВС має понад 100 справ у своєму провадженні, і це дуже багато. За кілька десятків років це навантаження зросло у кілька десятків разів. Все це потребує і законодавчих змін. Зокрема, необхідно повністю змінити Закон «Про оперативно-розшукову діяльність».

Сьогодні Національна поліція реєструє до ста тисяч проваджень в місяць, з них не менше половини такі, що носять ознаки кримінальних проступків, і які не потребують колосального паперового валу, передбаченого для серйозних кримінальних правопорушень.

Представники Генеральної прокуратури і МВС наголосили на тому, що сьогодні є можливість зробити новий КПК кращим, ніж він є.

Джерело: "Українське право"